Автор фото – Pink Sherbet Photography
Мова — це спосіб мислення!
В горнилі суспільства кується характер людини! І далеко не останню роль відіграє мова людини. З стрімким розвитком світу і цифрових технологій зокрема, в наш особистий світ ввірвалася маса нових понять, які не завжди промовляють рідною. Додавши до цього фактору ситуацію, коли спілкуватись українською в Україні не надто престижно з сумом відзначаємо, що донести всю сучану інформацію до українця рідною просто неможливо. Але сидіти склавши руки просто неприпустимо!
Сучасні мови творилися віками. Звісно, є штучна мова есперанто, комп’ютерні мови, що люди не вважають їх рідними, бо не вчаться сприймати світ крізь призму цих мовних систем. Такі видатні учені як Вільгельм фон Бенджамін Лі Гумбольдт, Олександр Потебня, Мартін Хайдеггер, Едвард Сепір, Уорф переконані, що кожна мова несе в собі своєрідну картину світу. Чому так?
Існує гіпотеза, що слова наші пра?пращури творили як казку, пісню, тобто на основі своїх асоціацій. Тому в кожному слові є прихований символізм. Ці первісні символи одним із перших почав досліджувати у XIX ст. український філолог Олександр Потебня, відтоді «розшифруванням» прихованих значень «знаків», якими є й слова будьякої мови, займається семіотика (або семіологія). Так, Потебня вважав, що слово «калина» вказує на жар, колір такий яскравий, як розпечене залізо. Тому «калина», на думку Потебні, первісно пішла від дієслова «калити».
Автор фото — Bonnie Shulman
Поступово поетичні, образні значення слів відходили на другий план, слово чіткішало й ставало поняттям. Зараз лише поети інтуїтивно намагаються повернути образні значення слів. Так, кажуть, що «веселка» — від слова «весело», що хмара первісно означала гору, а такі словосполучення, як «темна нічка», «зоря ясная», «крутий берег» раніше були тавтологічними і звучали як «діло робити» чи «масло масляне».
Крім того, на своєрідність системи мислення кожного народу вказує структура його мови. Історики мови вважають, що перші речення містили лише одне слово. Ставлення до предметів і явищ проглядає у тому, хто як формує думку. «Я був народжений», — скаже англієць, а українцю природніше сказати: «Я народився». У тому, які асоціації викликає те чи інше слово, які слова можна поставити поруч (згадаймо хрестоматійний приклад: в українській мові «дружина» асоціюється зі словом «друг», а в російській «жена» — з народженням), проглядає народна традиція, ставлення предків до того чи іншого явища.
Двомовність — це шизофренія
Якщо кожна мова представляє собою певну картину світу, то чи не краще досконало знати багато мов? Як сказав колись Гете, «скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина». Це справді так, якщо йдеться про вивчення іноземних мов як можливих систем. Проте якщо людина постійно живе в середовищі двох мов чи має «дві рідні мови», це позначається негативно на її психіці та інтелектуальному розвитку. Мови конфліктують між собою. А людина витрачає вдвічі більше часу на засвоєння лексики обох «рідних мов», тож у результаті має менший словниковий запас. Потебня вважав, що в жодному випадку не варто дітей з пелюшок навчати іноземній мові. «Так із дітей з «порядними» здібностями робляться напівідіоти, живі пам’ятники безглуздя і душевного холопства батьків» — емоційно пояснював він.
Сучасні дослідники, наприклад, Сіган та Макей, висловлюють думку, що у білінгвізмі закладено передумови шизофренії — роздвоєння особистості.
Саме тому необхідно усвідомити небезпеку перетворення сучасного українця на багатомовний словник. І починати діяти слід негайно! Кожен з нас може зробити свій маленький внесок задля того, щоб представити українцю якомога ширший простір для сприйняття рідною! І особливу роль в цьому грає веб, до якого звертаються щораз все більше і більше українців. Ми почали робити це досить давно, проте об’єдналися в команду для посилення результатів лише тепер.
Наша команда:
Варщук G3D Богдан: Літературна творчість, блоґінґ, ВПЗ, графіка, програмування | Особистий блоґ | Телефон: +38 063 495 06 69 | Gtalk (Jabber) – G3DinUA[at]gmail.com | Skype – bodjan2
Андріїшин Lilumi Михайло: Linux, wordpress, delphi, php, фотографія, photoshop, lifehacks | Особистий блоґ | ICQ – 342555758
Юрко skinik Червоний: громадянська журналістика, блоґінґ, Linux, Wordpress, тріал | Особистий блоґ | Телефон: +38 068 14 01 373 | Jabber – skinik@jabber.kiev.ua | Skype – lutskbike | Twitter @skinik
Юрко aka z3ro_x: Wordpress, Linux, Графіка, Програмування, ВПЗ | Особиста блоґ | Телефон: +38 098 8034895 | ICQ – 196922022 | Skype – zero.ukr | Jabber – zero_x@jabber.keiv.ua
Антон smidl Середній: блоґінґ, Wordpress, програмування, переклади, поезія | Особистий блоґ| Телефон: +38 093 1262553 | ICQ – 429810
Станіслав Михайлюк: веб-дизайн та розробка, ColdFusion, Wordpress, фотографія | Косів і Гуцульщина | office@kosivart.com | ICQ — 89565139
Петро Нек: бавлюся з вебом, малюю в Inkscape, wordpress, codeigniter, | Мій блоґ | mr.petruccio[вухо]gmail.com | Twitter @mrpetruccio
Богдан Цап: IT, SEO, інтернет-маркетинг, веб-девелопер, адміністратор, WordPress, cs | Персональний блоґ | bohdaq@gmail.com | ICQ: 3488650
Віталій Кійко aka mr.psiho: Photoshop, веб-дизайн, WordPress, економіст | Персональний блоґ | mr.psiho@gmail.com | ICQ: 134144122
Хочеш долучитись? Ласкаво просимо!



